П’ятниця, 27 Листопада, 2020
Головна > Новини Києва > Економіка > «Коронавірусна паніка»: проблеми з торгівлею, туризмом і фінансами

«Коронавірусна паніка»: проблеми з торгівлею, туризмом і фінансами

Спалах нового коронавірусу загрожує не лише здоров’ю людей у всьому світі, а й глобальній економіці.

Поширення коронавірусу світом неабияк налякало інвесторів. Наприкінці лютого фондові ринки пережили свій найгірший тиждень від початку світової фінансової кризи 2008-2009 років. Великі компанії, виробництво яких пов’язане з Китаєм, тимчасово закривають свої заводи та прогнозують збитки протягом найближчих місяців. А в Європейській комісії вже заговорили про ймовірний початок економічного спаду.

У 2019 році Китай став найбільшим торговельним партнером України, випередивши Росію та Польщу. Українські підприємства переорієнтували виробництво на китайських споживачів, відмовившись від російського ринку. Однак коронавірус може перетворити це з перемоги на поразку.

Чи не найбільшого удару коронавірус може завдати українській металургії, яка і без цього у 2019 році пережила одну з найбільших криз за часи незалежності. Металургія — це друга за обсягом стаття українського експорту, а падіння виручки металургів може обвалити курс гривні та спровокувати зростання цін.

Частково ці втрати може компенсувати падіння цін на енергоресурси, які Україна переважно імпортує. Тому, зокрема, у Нацбанку наразі оцінюють вплив вірусу на економіку України як досить незначний.

Набагато сильнішим удар коронавірусу може бути для фінансового ринку. Вже зараз інвестори «тікають» з ризикових активів: не лише акцій компаній, але й цінних паперів держав. Україна у цьому не стала винятком. Євробонди України почали дешевшати, а відсоток, який держава має заплатити за їхнє обслуговування, — зростати. 

Також падає попит на цінні папери, які продаються на українському ринку — облігації внутрішньої державної позики. У 2019 році саме зростання інвестицій у ці облігації призвело до неочікуваного зміцнення курсу, коли долар упродовж року подешевшав з 28 до 24 гривень.

Останні аукціони Міністерства фінансів, на яких продають облігації внутрішньої державної позики, закінчуються без особливого успіху: держава залучає 1,5-1,6 мільярда гривень проти 6-10 мільярдів у попередні місяці. Рятує ситуацію на валютному ринку експорт агропродукції, який приносить чимало валюти, а також дешевий імпорт енергоресурсів (нафти та газу). Утім якщо ситуація з поширенням коронавірусу триватиме й надалі, то, ймовірно, курс гривні може суттєво впасти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Статьи