Четвер, 23 Вересня, 2021
Головна > Новини Києва > Гаряча тема > Костел св. Миколая у Києві: як він з’явився, пережив пожежу 1943-го і комуністів

Костел св. Миколая у Києві: як він з’явився, пережив пожежу 1943-го і комуністів

Мало хто знає, що київський костел св. Миколая вже горів одного разу – в 1943-му, коли запалало майно, яке там зберігалося. За іншими даними, причиною загоряння тоді став радянський артобстріл.

Та пожежа, серед іншого, повністю знищила орган. Тож теперішній “червоний півень” – другий.

Чи не в усіх публікаціях нині згадують, що ця дивовижна готична споруда – перлина видатного київського зодчого Владислава Городецького.

Це правильно лише частково.

Річ у тім, що в конкурсі проєктів, оголошеному 1897 року, маестро участі не брав.

Поштівка 1909 року
Підпис до фото,Фінальний етап спорудження костелу, перед входом ще є будівельний паркан

Першу премію отримав архітектор П. Гіппіус, другу – студент Інституту цивільних інженерів С. Воловський, третю – цивільний інженер А. Венсан.

Проєкти переможців виставили в залі Київського товариства древностей і мистецтв на громадське обговорення. Найбільше схвалення киян дістала робота Воловського, тому будувати вирішили саме за його проєктом.

Проблема полягала в тому, що за правилами архітектор мусить керувати будівництвом.

Натомість 24-річний студент не мав не тільки практичного досвіду, але й диплома про вищу освіту, тобто не міг очолити зведення костелу.

Київська польська громада, коштом якої мали споруджувати костел, звернулася до Городецького з проханням стати на чолі будівництва. Він погодився та доопрацював проєкт, додавши йому вишуканості.

Наприклад, до двох великих веж, запропонованих Воловським, додав ще одну маленьку, а також спроєктував над входом до храму вікно-“троянду”, збагатив декор тощо.

Тобто Городецький був співавтором проєкту, але не окремим його автором.

Кримінальна справа

Городецький
Підпис до фото,Владислав Городецький

Під час спорудження сталася трагедія, через яку Городецький ледь не сів за ґрати.

20 серпня 1904 року газета “Киевлянин” надрукувала статтю “Катастрофа в садибі нового костелу”. Йшлося про те, що 18-річний будівельник Юхим Кевліч упав з риштувань і загинув.

Проти Городецького відкрили кримінальну справу.

Слідчий взяв з нього розписку про невиїзд і доручив інженерові А. Феокрітову експертизу.

Той дійшов висновку, що в смерті загиблого винний архітектор. Докази виклав у спеціальному документі, який долучили до матеріалів справи.

Якби в цей момент справу передали до суду, Городецький провів би у в’язниці не один рік.

Але він зажадав повторної експертизи з іншим складом комісії.

Випадково чи ні, до її складу увійшли друзі Городецького: губернський інженер В. Безсмертний, архітектори О. Кобелєв і Е. Брадтман.

З Брадтманом він саме під час слідства вдало “освоював” забудову колишньої садиби професора Федора Мерінга в самісінькому центрі Києва – від Хрещатика до теперішнього Національного драмтеатру ім. Івана Франка.

А з Безсмертним і Кобелєвим за кілька років перед цим разом Городецький засідав у будівельній комісії Київської сільськогосподарської та промислової виставки.

Експертна комісія в новому складі виправдала Городецького.

А провину за нещасний випадок поклала на самого загиблого, мовляв, акуратніше треба було користуватися лебідкою.

Справу закрили.

“Для громадських потреб”

Костел святого Миколая в Києві
Підпис до фото,Панорама, яку бачили гості міста з вагона потяга, – костел св. Миколая був архітектурною домінантою

Костел, розрахований на 2 300 місць, освятили 6 грудня 1909 року.

В урочистій церемонії взяв участь Київський, Волинський і Подільський генерал-губернатор Федір Трепов. А першим настоятелем став ксьондз Ян Юзеф Змігродський.

Костел святого Миколая в Києві

Храм виконував свої функції менше трьох десятиліть – у 1936-му богослужіння припинилися.

За два роки зняли хрести, ікони, начиння, дзвони, скульптури, деякі вітражі.

Казали, нібито частину того майна передали Київській кіностудії як реквізит до фільмів.

21 березня 1938 року міськрада постановила: “Миколаївський римсько-католицький костел по вул. Червоноармійській №75 в м. Києві, ЗАКРИТИ, а приміщення використати для громадських потреб”.

Святиню перетворили на складське приміщення різних організацій.

Костел
Підпис до фото,Служби в костелі відновили тільки у 1991 році. На фото – костел у 2019 році

В 1943-му, як уже згадувалося, інтер’єр костелу сильно постраждав від пожежі.

За три роки провели ремонт дахів, вікон, фасадів, й у споруді розмістився Київський обласний архів.

Для його потреб у приміщенні спорудили багатоярусні дерев’яні конструкції, на яких розмістили стелажі для зберігання документів.

А високі стрілчасті вежі костелу “прикрасили” численними антенами-глушилками, які перешкоджали киянам слухати “заборонені” передачі закордонних радіостанцій.

Після смерті Сталіна, здавалося, для храму починаються зміни.

В 1954-му розгорнули першочергові ремонтно-реставраційні роботи на фасаді будівлі, а за два роки споруду визнали пам’яткою архітектури.

Але в 1963 році цей статус скасували.

Завдяки футболу

Ситуацію змінила 75-та сесія Міжнародного олімпійського комітету, яка відбулася у Відні 1974 року.

На ній вирішили, що літні Олімпійські ігри 1980 року відбудуться в Радянському Союзі, а частину футбольних відбіркових матчів запланували провести в Києві.

Уряд УРСР переполохався: змагання проходитимуть у кварталі від костелу, тож не виключено, що іноземні вболівальники чи журналісти цікавитимуться, що це за красива споруда?

Тож ухвалили терміново виселити з костелу архів, зняти з веж глушилки й відкрити в ньому Республіканський будинок органної та камерної музики.

Для цього провели повну реставрацію будівлі (зокрема, відтворили візерунчастий черепичний дах) і пристосували її під нові потреби.

Орган
Підпис до фото,Орган зробила спеціально для костелу чеська фірма Reiger-Kloss

На місці вівтаря розмістили орган, який на замовлення Києва виготовила відома чеська фірма Reiger-Kloss, в сутеренах (підземеллях – Ред.) обладнали гардероби. Крісла поставили концертні, тобто без пюпітрів для молитовників. А керамічну підлогу замінили паркетом.

Відкриття Республіканського будинку органної та камерної музики відбулося в липні 1979-го – рівно за рік до початку Олімпійських ігор в СРСР.

Художнім керівником нового закладу став Арсеній Котляревський, засновник української органної школи.

Хоча реставраційні роботи тривали аж до 1981 року.

Де має бути орган?

Костел святого Миколая в Києві
Підпис до фото,Костел святого Миколая в Києві у 2009 році

29 вересня 1991-го – майже три десятиліття тому – в костелі відбулося перше після довгої паузи богослужіння.

А 4 січня 1992 року храм заново освятив єпископ Ян Пурвінський (В 1991 році – єпископ-ординарій Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви. – Ред.).

Відтоді тут, паралельно з Національним будинком органної та камерної музики України, міститься Римсько-католицька парафія св. Миколая Київсько-Житомирської дієцезії.

В 2001 році костел св. Миколая відвідав Папа Римський Йоан Павло ІІ.

Костел святого Миколая в Києві
Підпис до фото,Зараз костел оточений високими офісними центрами

На відміну від інших храмів Києва, держава не повернула костел св. Миколая католицькій громаді.

Головною перешкодою слугувала неможливість перенести орган, що належить Будинкові органної та камерної музики, до іншого приміщення – інструмент створили спеціально для цього приміщення, з урахуванням його розмірів та особливостей акустики.

Орган зробили в 1970-ті роки не для діючого храму, а для концертного залу, тому й розташований він не на хорах, як належить, а у вівтарній частині, що її перетворили на сцену.

Костел святого Миколая в Києві

Відновлення органу на тому ж місці унеможливить його повернення віруючим.

Можливо, саме зараз настав зручний момент для “розлучення” костелу й Будинку органної та камерної музики.

Якби для останнього держава виділила гідне приміщення, будувати новий орган слід уже там.