Золото України: хроніка корупційних махінацій

Проблема, що перешкоджає розвитку золотодобувної галузі України, полягає не в незаконному видобутку та вивезенні фізичного металу, а в системній корупції, спрямованій на привласнення прав на користування надрами. Замість того, щоб сприяти розвитку економічно потужної галузі, держава втратила колосальні доходи, а місцеві громади були позбавлені можливостей для розвитку. Маніпуляції здійснювалися через використання легальних, але зловживаних механізмів, що призвело до замороження потенційно багатомільярдної індустрії.

Геологічний потенціал України є одним із найбільших у Європі. Підтверджені ресурси золота на Українському щиті становлять понад 620 тонн, а загальний потенціал країни оцінюється в близько 3000 тонн. При поточних ринкових цінах, що перевищують 3000 доларів США за тройську унцію, потенційна вартість лише підтверджених запасів сягає $65,72 мільярда. Це становить значну частину від загального державного боргу України. Такий розрив між наявними ресурсами та економічним результатом є яскравим свідченням системного інституційного провалу.

Основними корупційними механізмами, що ідентифіковані в аналізі, є:

• Маніпуляції з процедурою видачі ліцензій без аукціону, зокрема через зловживання механізмом «мовчазної згоди».
• Використання судових інстанцій для легалізації сумнівних угод, коли прокурори не можуть відновити державні інтереси через пропущений строк позовної давності.
• Застосування офшорних юрисдикцій та підставних осіб для приховування реальних бенефіціарів та їхніх зв’язків із політичними структурами.

Таким чином, проблема не є просто кримінальною, а являє собою класичний приклад «захоплення держави», коли ключові правові та державні інституції використовуються для захисту приватних інтересів коштом суспільства. 

Загальний аналіз: Невикористаний потенціал та природа корупції

Україна володіє унікальним геологічним потенціалом, що залишається в основному незасвоєним. За даними геологів, її територія містить значні поклади золота. Загальний потенціал країни оцінюється в приблизно 3000 тонн золота. Лише на шести ключових родовищах Українського щита, що охоплює Житомирську та Кіровоградську області, підтверджені ресурси дорогоцінного металу становлять понад 620 тонн. Крім того, значні запаси виявлено в Карпатській золотоносній провінції на Закарпатті, де розвідані ресурси становлять близько 55 тонн. Попри ці вражаючі показники, Україна не є країною-золотодобувачем у промислових масштабах.

Цей парадокс криє в собі ключове розуміння природи корупції в галузі. Схеми були спрямовані не на крадіжку вже видобутого золота, а на захоплення контролю над потенційними активами, що призвело до замороження розвитку галузі, втрати інвестицій та колосальних фінансових збитків для держави. Таким чином, основною проблемою було не те, скільки золота було незаконно видобуто, а як права на його видобуток роздавалися в обхід конкурентних механізмів.

Системні проблеми

Аналіз законодавчих вразливостей

Протягом багатьох років дозвільна система у сфері користування надрами була непрозорою, створюючи сприятливе середовище для зловживань. Законодавство передбачає видачу спеціальних дозволів як через аукціон, так і без нього. Найбільшу загрозу для прозорості становив саме механізм надання дозволів без аукціону. Основною лазівкою стала процедура отримання дозволу на видобуток після завершення геологічного вивчення ділянки.

Цей механізм, що за задумом мав стимулювати інвестиції в розвідку, на практиці був перетворений на інструмент для привласнення стратегічних родовищ за мінімальну фіксовану ціну, замість ринкової, що сформувалася б на конкурентних торгах. По суті, цей підхід дозволяв обходити конкурентні механізми та надавати доступ до національних багатств обраним компаніям за адміністративний збір.

Фінансовий вимір втраченого потенціалу

Оскільки промисловий видобуток золота в Україні не відбувався в значних масштабах, фінансовий аналіз повинен фокусуватися на потенційній цінності активів, які стали об’єктом сумнівних схем. Фінансовий збиток для держави полягає не в крадіжці, а у втраті потенційних доходів від продажу ліцензій за ринковою ціною, а також у недоотриманих податкових надходженнях, відсутності інвестицій та створення робочих місць.

Для оцінки потенційного фінансового виміру слід звернутися до актуальних цін на золото. Станом на 2025 рік вартість тройської унції золота (приблизно 31.1 грама) перевищила $3000, що відповідає приблизно $106 за один грам. На основі цього розрахунку можна оцінити потенційну вартість розвіданих ресурсів.

Таблиця 1: Огляд ключових золотих родовищ та їх оціночна вартість

Як видно з наведених розрахунків, лише одне Клинцівське родовище, оціночна вартість якого становить $9,86 мільярда, могло б покрити річний бюджет Кіровоградської області протягом 200 років. Його вартість також еквівалентна приблизно 5% загального зовнішнього боргу України, що на липень 2025 року сягнув $186,13 мільярда. Цей факт демонструє, що втрати держави від корупції у сфері надрокористування не є лише абстрактними цифрами, а прямо впливають на макроекономічну стабільність країни та її здатність управляти державним боргом. Нездатність розвинути ці активи є прямою перешкодою для економічного зростання, боротьби з бідністю та залучення інвестицій.

Кейс Kronos Dynamics: Справа ТОВ «Ліра Майн Мінералз» та її наслідки

Випадок із Клинцівським родовищем на Кіровоградщині є ілюстрацією системних проблем, що виходять за рамки окремого інциденту. У 2019 році право на видобуток золота отримало ТОВ «Ліра Майн Мінералз», зареєстроване лише у 2018 році. Хоча на перший погляд процедура виглядала законною, хронологія подій свідчить про про вкрай вірогідне зловживання юридичними пустотами.

Компанія подала заяву на отримання спецдозволу, не маючи на той момент повного пакету документів, зокрема екологічної оцінки та звіту про громадські слухання, що є обов’язковими умовами. Попри відмову Кіровоградської обласної ради в погодженні дозволу, ліцензія була автоматично видана за механізмом «мовчазної згоди» 23 серпня, коли сплив термін її розгляду Держгеонадрами. Це було свідомим розрахунком на те, що державний орган проігнорує термін розгляду, що дозволить надалі отримати дозвіл «автоматично». Юридичний аналіз підтверджує, що принцип «мовчазної згоди» може застосовуватися лише за умови, що «заяву та документи подано… в повному обсязі».

Спроба прокуратури скасувати цей спецдозвіл у 2023 році була відхилена судами, включно з Верховним Судом, через пропущення строку позовної давності. Прокуратура стверджувала, що не могла подати позов раніше, оскільки протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин був класифікований як «для службового користування». Однак судді відхилили ці аргументи, визнавши, що прокурор мав можливість дізнатися про обставини ще у 2021 році.

Цей випадок демонструє, як правова система, замість бути інструментом відновлення справедливості, може слугувати для легалізації схем. Першим етапом є зловживання законодавчою лазівкою. Далі, інформація, що свідчить про порушення, стає обмеженою (наприклад, класифікується як «для службового користування»), щоб ускладнити своєчасний нагляд. І на фінальному етапі, судові органи, замість розгляду справи по суті, відхиляють її на формальних підставах, таких як пропущений строк позовної давності. Ця багатоступенева схема доводить, що судова система може бути інструментом, що надає деструктивним діям, підриваючи тим самим верховенство права.

Прикладом політичних маніпуляцій, що сприяли цій схемі, є Олександр Черноіваненко, який з 2014 по 2020 рік очолював Кіровоградську обласну раду. Його називають «сірим кардиналом» області, і він, за даними розслідувань, був ключовою фігурою у схемах передачі золотих родовищ у приватні руки. Його фінансові декларації, що демонструють скромні доходи, різко контрастують з його впливом та репутацією, що є типовою ознакою використання підставних осіб та приховування реальних активів.

Наслідки цієї корупції є прямими та руйнівними для місцевих громад. У селі Тишківка, звідки походить Олександр Черноіваненко, незважаючи на багатство надр, що розташовані під ногами, люди живуть у бідності, молодь виїжджає, а інфраструктура занедбана. Відсутність відчутної вигоди від національних ресурсів підриває довіру громадян до держави, що, у свою чергу, створює сприятливе середовище для тіньових схем та подальшого розкрадання. Це замкнене коло, де корупція спричиняє соціальну деградацію, що робить державу ще більш вразливою до корупції.

Аналіз інших ключових ліцензіатів та пов’язаних ризиків

Ситуація з ліцензуванням на золотодобувні родовища в Україні є комплексним явищем, де кожен випадок демонструє свою специфічну форму корупції або системних проблем.

Таблиця 2: Зведені дані про ключових ліцензіатів та пов’язані порушення

Дані, представлені в таблиці, показують, що корупція у сфері надрокористування не має єдиного шаблону. Вона проявляється у різних формах: від використання юридичних лазівок для отримання ліцензій без аукціону та привласнення державних активів до змови на торгах та приховування реальних власників через складні офшорні структури. Ці схеми є взаємопов’язаними, де політичний вплив, юридична спритність та фінансова непрозорість поєднуються, щоб обійти закони та привласнити національне багатство.

Довідки про кінцевих бенефіціарів

Кінцеві бенефіціари, що стоять за компаніями-ліцензіатами, часто приховані за складними схемами, що ускладнює прозорість та відстеження їхніх зв’язків:

• ТОВ «Ліра Майн Мінералз»: Власниками є Віталій Якименко та Олександр Настенко. Олександр Настенко є бізнес-партнером співвласника мережі «АТБ» Геннадія Буткевича.
• ПрАТ «Карпатська рудна компанія» (КРК) та ТОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія»: Ключовою фігурою та фактичним бенефіціаром є Валерій Бредихін, якого оголошено в міжнародний розшук у зв’язку з розкраданням державного майна. Він має бізнес-зв’язки з колишнім міністром МВС Віталієм Захарченком. Формальним власником КРК вважається Браян Чарльз Савадж, але ЗМІ називають його «підставною особою».
• ТОВ «Спис Україна»: Кінцеві бенефіціари – громадяни Туреччини: Четінджевіз Онур, Кавак Гюліз, Кавак Мурат та Емре Караахметоглу. Вони пов’язані з групою «Onur», яка в Україні входить до «дорожнього картелю», що свідчить про їхні зв’язки з державними структурами.
• ТОВ «Сауляк»: Кінцевими бенефіціарами є американські громадяни Алекс Жданов та Борис Покрасс.
• ТОВ «Камнеобробна Компанія України»: Компанія заснована через офшорні юрисдикції, а кінцевим бенефіціаром є Олена Магда. Одним із засновників є Сергій Юхименко.
• ПрАТ «НАК «Надра України»: Це державне підприємство, яке очолює Тарас Кузьмич.

Геннадій Буткевич, співвласник мережі супермаркетів “АТБ”, є однією з ключових фігур у “справах”, пов’язаних із золотодобувною галуззю України. Його роль не є прямою, але опосередкованою через бізнес-партнера Олександра Настенка, який є співвласником ТОВ “Ліра Майн Мінералз”. Ця компанія отримала спеціальний дозвіл на видобуток золота на Клинцівському родовищі в Кіровоградській області у 2019 році, скориставшись механізмом “мовчазної згоди” Державної служби геології та надр України.

Процедура була сумнівною: компанія не надала повний пакет документів, включаючи екологічну оцінку та протоколи громадських слухань, але ліцензія була видана автоматично через пропущений термін розгляду.

Буткевич, як бізнес-партнер Настенка, потенційно користується перевагами від цієї угоди, яка оцінюється в мільярди доларів. Клинцівське родовище містить понад 93 тонни золота, що за поточними цінами (понад $3000 за тройську унцію) становить близько $9,86 млрд. Замість конкурентного аукціону, де держава могла б отримати ринкову ціну, ліцензія була видана за мінімальний адміністративний збір. Це призвело до втрат державних доходів, недоотриманих податків та відсутності інвестицій у регіон. Його участь підкреслює системну проблему: відсутність прозорості в бенефіціарній власності дозволяє приховувати реальних контролерів за підставними особами. У контексті війни та економічної кризи така корупція позбавляє Україну коштів на оборону та відновлення.

Валерій Бредихін є центральною фігурою в схемах золотодобування на Закарпатті, зокрема через ПрАТ “Карпатська рудна компанія” (КРК) та ТОВ “Західна геолого-розвідувальна компанія”. Він вважається фактичним бенефіціаром цих компаній, попри формального власника Браяна Чарльза Саваджа, якого ЗМІ називають “підставною особою”. Бредихін оголошений у міжнародний розшук за розкрадання державного майна, що свідчить про його системну залученість у схеми.

Аналіз показує, що Бредихін використовував офшорні юрисдикції для приховування власності, дозволяючи уникнути прозорості та відповідальності. Його компанії контролюють значні запаси золота в Карпатській провінції – близько 55 тонн, вартістю понад $5,8 млрд за поточними цінами. Ліцензії були отримані без конкурентних аукціонів, через маніпуляції з геологічними вивченнями, що дозволило придбати права за заниженою ціною. Це не ізольований випадок.

Ключовий аспект – зв’язок з Віталієм Захарченком, колишнім міністром внутрішніх справ України (2011–2014), який утік до Росії після Революції Гідності. Захарченко, обвинувачений у розгоні Майдану та корупції, мав бізнес-зв’язки з Бредихіним через спільні проекти в гірничій галузі. Згідно з розслідуваннями, Бредихін користувався покровительством Захарченка для отримання дозволів та захисту від перевірок.

Під час правління Януковича, коли Захарченко керував МВС, Бредихін розширив вплив на надра, використовуючи державні структури для легалізації угод. Після 2014 року Бредихін продовжив діяльність через офшори, а Захарченко, перебуваючи в РФ, ймовірно, зберігав вплив через проксі-компанії.

Цей дует ілюструє “гібридну корупцію”: поєднання політичної влади, бізнесу та міжнародних схем. Бредихін, як оператор, забезпечував технічну сторону (отримання ліцензій), а Захарченко – політичний дах. Наслідки: замороження видобутку, втрата інвестицій та соціальна деградація в Закарпатті. Бредихін у розшуку, але його активи досі контролюють родовища, що вказує на неефективність правоохоронних органів. Аналіз підкреслює необхідність міжнародної співпраці для арешту активів та повернення їх державі, оскільки такі фігури експлуатують слабкості постмайданної реформи.

Щодо інших власників ліцензій на золотодобування в Україні, ми маємо конкретні питання, що вимагають подальшого розслідування. Наприклад, ТОВ “Спис Україна” належить турецьким громадянам (Четінджевіз Онур, Кавак Гюліз, Кавак Мурат, Емре Караахметоглу), пов’язаним з групою “Onur” – частиною “дорожнього картелю” в Україні. Це викликає сумніви щодо їхніх зв’язків з державними тендерами та можливого хабарництва для отримання ліцензій без аукціонів.

ТОВ “Сауляк” контролюється американцями Алексом Ждановим та Борисом Покрассом. Питання стосуються джерел фінансування та відсутності прозорості в бенефіціарній структурі – чи не є вони фасадом для українських еліт? Аналогічно, ТОВ “Камнеобробна Компанія України” з бенефіціаром Оленою Магдою та засновником Сергієм Юхименком використовує офшори, що приховує реальних власників і потенційні політичні зв’язки.

Навіть державне ПрАТ “НАК “Надра України” під керівництвом Тараса Кузьмича викликало питання: чому державне підприємство не розвиває родовища, а дозволяє приватним фірмам захоплювати активи? Усі ці випадки демонструють патерн: непрозорість, офшори та політичні впливи, що призводять до втрат державних доходів. Без реформ, включаючи обов’язкові аукціони та перевірки бенефіціарів, галузь залишиться полем для корупції, позбавляючи Україну потенціалу в 3000 тонн золота вартістю трильйони доларів.

Висновки та перспективи

Золотодобувна галузь України, попри потенціал у 3000 тонн золота вартістю трильйони доларів, залишається замороженою через системну корупцію. Маніпуляції з ліцензіями, використання механізму «мовчазної згоди», офшорні схеми та судові махінації дозволяють елітам привласнювати права на надра, позбавляючи державу доходів, а громади – розвитку. Клинцівське родовище ($9,86 млрд) могло б покрити 5% держборгу, але замість цього активи контролюють компанії на кшталт ТОВ «Ліра Майн Мінералз» (пов’язана з Геннадієм Буткевичем) та ПрАТ «Карпатська рудна компанія» (Валерій Бредихін, зв’язаний з Віталієм Захарченком). Непрозорість, політичний вплив та слабкість судової системи створюють «захоплення держави», що блокує економічний потенціал.

Рекомендації:

1. Скасувати «мовчазну згоду»: Усі ліцензії видавати лише через прозорі аукціони з публічними перевірками.
2. Посилити контроль бенефіціарів: Впровадити обов’язкову верифікацію власників, блокуючи офшорні схеми.
3. Судова реформа: Забезпечити незалежність судів, усунувши формальні підстави для легалізації корупційних угод.
4. Розподіл прибутків громадам: Спрямувати частину доходів від надр на місцеві бюджети для інфраструктури та соціальних проєктів.
5. Міжнародна співпраця: Арештувати активи корупціонерів (як Бредихін) за кордоном.

Без цих реформ Україна втрачатиме багатство, а корупція підриватиме довіру до держави.

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Повний список використаних джерел

1. Геннадій Буткевич став кінцевим бенефіціаром ТОВ «ГЕОЛОГІЧНЕ ГІРНИЧО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІВДЕНСПЕЦГЕОЛОГІЯ» https://epravda.com.ua/news/2020/04/16/659453/
2. Скільки Україна заробила на золоті у резервах https://epravda.com.ua/finances/skilki-ukrajina-zarobila-na-zoloti-u-rezervah-808493/
3. Фінансові активи України https://index.minfin.com.ua/ua/finance/assets/2021/
4. Де в Україні видобувають золото та які є ризики https://www.ukr.net/news/details/economics/112869415.html
5. Чи є видобуток золота в Україні? https://www.geo.gov.ua/chi-ye-vidobutok-zolota-v-ukraini/
6. Україна на золотонаносній мапі: геологи назвали регіони з найбільшими покладами https://fbc.biz.ua/news/ekonomika-uk/ukrayina-na-zolotonosnij-mapi-geologi-nazvali-regioni-z-najbilshimi-pokladami/
7. Лекція про золоті ресурси України https://www.youtube.com/watch?v=IYP4YOVYBw0
8. Мужіївське золоторудне родовище https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B6%D1%96%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5
9. Поклади золота України: карта, де є родовища дорогоцінного металу https://financy.24tv.ua/pokladi-zolota-ukrayini-karta-de-ye-rodovishha-dorogotsinnogo_n2807959
10. Клінцеве – найцікавіше золотоносне родовище Українського кристалічного щита https://nadra.info/2023/11/oleksiy-falkovych-klyntsivske-is-the-most-interesting-gold-bearing-deposit-of-the-ukrainian-crystalline-shield/
11. Мельник Марина Сергіївна https://opendatabot.ua/p/melnyk-maryna-serhiyivna-1HznBruUkFm0Ys1VGAOAEQ
12. Юридична особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СТАДІОН ПЛЮС” https://opendatabot.ua/c/38241969
13. ГО «ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ» https://www.chesno.org/akb/entity/830/
14. Шпионские программы https://www.spys.com.ua/
15. Голова Державної служби геології та надр Роман Опімах: «Для видобутку золота інвестор повинен вкласти $100 мільйонів» https://www.ukr.net/news/details/economics/100250254.html
16. Родовища золота України: скільки коштує «вхідний квиток» https://nadra.info/2021/02/gold-deposits-of-ukraine-how-much-is-an-entrance-ticket/
17. ТОВ “КЛІНЦІВСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ” https://opendatabot.ua/c/31880159
18. ТОВ “ГЕОЛОГІЧНЕ ГІРНИЧО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПІВДЕНСПЕЦГЕОЛОГІЯ” https://iplex360.com.ua/uo.php?doc=34822393
19. Надра України: юридичні нюанси отримання дозволу https://fenixslovo.com/2023/10/12/27489/
20. Розв’язання спорів щодо оскарження відмови у наданні спецдозволу на користування надрами https://www.asterslaw.com/ua/press_center/publications/energy_law_disputes_appeal_against_refusal-to-issue-special-permission-for-subsoil-use/
21. Конституція України, 1996 рік https://faolex.fao.org/docs/pdf/ukr43462.pdf
22. Особливості застосування принципу «мовчазної згоди» у сфері надрокористування: позиція ВС https://sud.ua/uk/news/publication/258585-osobennosti-primeneniya-printsipa-molchalivogo-soglasiya-v-sfere-nedropolzovaniya-pozitsiya-vs
23. На Поліссі вибухнув скандал – правоохоронці провели обшуки, Буткевич втратив сотні тисяч https://football24.ua/u_polissi_vibuhnuv_skandal__pravoohorontsi_proveli_obshuki_butkevich_vtrativ_sotni_tisyach_n894335/
24. Співвласника АТБ Буткевича звинувачують у доведенні журналіста до самогубства, – Купрій https://ukranews.com/ua/news/551395-spivvlasnyka-atb-butkevycha-zvynuvachuyut-v-dovedenni-zhurnalista-do-samogubstva-kupriy
25. Захарченко Віталій Юрійович https://ru.slovoidilo.ua/persony/zaxarchenko-vitalij-yurevich
26. Юридична особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ГГП “ПІВДЕНСПЕЦГЕОЛОГІЯ” https://opendatabot.ua/c/31169745
27. Українські надра залишаються інвестиційно привабливими: 68 компаній продовжують вкладати кошти https://delo.ua/news/ukrayinski-nadra-zalisayutsya-investiciino-privablivimi-68-kompanii-prodovzhuyut-vkladati-451934/
28. Борги тепловиробників перед Нафтогазом становлять 95 мільярдів гривень https://www.naftogaz.com/news/the-debts-of-heat-producers-to-naftogaz-amount-to-uah-95-billion
29. За 5 років “НАК “Надра України” сплатила 77 млн грн дивідендів та 750 млн грн податків https://nadra.info/2024/01/njsc-nadra-of-ukraine-paid-uah-77-million-in-dividends-and-uah-750-million-in-taxes-over-5-years/
30. Голова НАК «Надра України» Тарас Кузьмич фіктивно розвівся з дружиною https://parlament.ua/news/golova-nak-nadra-ukrayiny-taras-kuzmych-fiktyvno-rozvivsya-z-druzhynoyu-pislya-pryznachennya-na-posadu/
31. Тарас Кузьмич, НАК «Надра України»: «Ми бачимо вихід із ситуації, що склалася в нашій галузі» https://nadra.info/2021/01/taras-kuzmych-nak-nadra-ukrainy-interview/
32. Lira Mine Minerals відстояла в Верховному Суді спецдозвіл, отриманий за результатом апробації https://nadra.info/2024/02/lira-mine-minerals-defended-in-the-supreme-court-the-special-permit-obtained-after-approbation/
33. Дві компанії відстояли надані за апробацією спецдозволи в апеляції https://nadra.info/2024/03/two-more-companies-defended-the-special-permits-granted-upon-approbation-in-an-appeal/
34. Оточення Буткевича-Авакова заволоділо фірмою, що має дозвіл на видобуток золота https://nashigroshi.org/2020/01/13/otochennia-butkevycha-avakova-zavolodilo-firmoiu-shcho-maie-dozvil-na-vydobutok-zolota/
35. Історія “АТБ” https://rau.ua/personalii/istorija-atb-gennadija-butkevicha/
36. Справа 251 https://www.chesno.org/akb/case/251/
37. Стали известны компании «дорожного картеля» https://ru.wikinews.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D1%8B_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B8_%C2%AB%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F%C2%BB,%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB_%D1%8D%D0%BA%D1%81-%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%95%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9
38. Антимонопольний комітет досліджує порушення в тендері на будівництво запорізьких мостів https://suspilne.media/zaporizhzhia/37979-antimonopolnij-komitet-doslidzue-porusenna-v-tenderi-na-budivnictvo-zaporizkih-mostiv/
39. Кримінальне досьє лідерів картелю «Onur Konstruksion» і «Onur Taahhut» https://nashigroshi.org/2020/04/22/kryminal-ne-dos-ie-lideriv-karteliu-onur-konstruktsion-i-onur-taakhut/
40. Поліція проводить обшуки в офісі компанії «Онур» у Полтаві https://poltava.to/news/48880/
41. У львівському офісі турецької компанії «Onur» проводять обшуки https://portal.lviv.ua/news/2016/04/08/proveli-obshuki-v-ofisi-kompaniyi-onur
42. Здобуток золота в Україні: розробка родовищ і перспективи https://zahid.espreso.tv/ekonomika-yakbi-mi-kontsentruvalis-lishe-na-zoloti-buli-b-ne-rentabelni-kerivnik-kompanii-yaka-vidnovila-vidobutok-na-muzhiivskomu-rodovishchi-na-zakarpatti
43. Боротьба за $2,3 мільярда: хто поклав око на Мужіївське золоторудне родовище https://mukachevo.net/post/borotba-za-23-miliarda-khto-poklav-oko-na-muziyivske-zolotorodovyshche_503843.html
44. Supatcha Resources, що володіє ліцензіями на розробку закарпатських родовищ золота, викупить свої акції https://zakarpattya.net.ua/News/75801-Supatcha-Resources-shcho-volodiie-litsenziiamy-na-rozrobku-zakarpatskykh-rodovyshch-zolota-vykupyt-svoi-aktsii-na-$-3-mln
45. Австралійці продовжили ліцензію на дослідження закарпатського золотого родовища “Сауляк” https://zakarpattya.net.ua/News/3369-Avstraliitsi-prodovzhyly-litsenziiu-na-doslidzhennia-zakarpatskoho-zolotoho-rodovyshcha-“Sauliak”-
46. Держгеонадра відмовила компанії, що належить російському олігарху, у видачі дозволу на видобуток золота https://epravda.com.ua/news/2017/10/23/630373/
47. Змова у закупівлях для ДП “Ліси України”: АМКУ оштрафував товариства на понад 54 млн грн https://yur-gazeta.com/golovna/zmova-u-zakupivlyah-dlya-dp-lisi-ukrayini-amku-oshtrafuvav-tovaristva-na-ponad-54-mln-hrn.html
48. Аналіз адміністративно-правового регулювання надрокористування https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/56.pdf
49. Штраф АМКУ 7,7 млн грн за змову під час торгів https://radnuk.com.ua/novyny/shtraf-amku-7-7-mln-hrn-za-zmovu-pid-chas-torhiv/